Музичний проект

ВРАЖЕННЯ ТА РЕЦЕНЗІЇ

ІНТЕРВ'Ю

Про музику гурту:

Проект "Радіорай" - гарний приклад якісної рок-музики, зробленої просто з любові до процесу, а не з якихось меркантильних міркувань. Відповідно, тут немає дешевого епатажу, підліткового гумору і зневаги до деталей у звучанні. А є - пошук власного шляху, самоповага і, разом з тим, самоіронія. Є бажання сказати смачно - і уміння зробити аранжування якісно, а запис - без зайвого поспіху. Мабуть, саме тому у музикантів вистачило часу на те, щоб додати різноманітні домішки - тут можна почути елементи етніки, блюзу, панку, міського романсу, гіп-гопу тощо. Власне, шкода, що проект тримається в рамках студійного явища - таку музику приємно було б слухати наживо. Насамперед тому, що її зроблено чесно, щиро - і це чутно.

                                                             (Антон, музичний критик та фундатор сайту УМКА, Київ. Відгук розміщений на сайті УМКА)

 

Про альбом "Моя Географія":

Прослухавши альбом, подумав, що колись я вже чув щось подiбне, але не пригадав де i коли. Нiби довелося зустрiти старого доброго знайомого, якого давно не бачив, i який хоче розповiсти тобi щось про себе, свое життя, свiй край, про старi й новi часи. I його варто послухати.

                                                                                                                                      (Ростислав, Харків. Розміщено на сайті УМКА)

 

Про композицію "Євро-2012":

Хочу поделиться впечатлением о Вашей композиции. ("Євро-2012" - прим. редактора). ОЧЕНЬ грамотный и сильный запев "..у нас..". Это 80% песни. Единственное что показалось немного неуместным - длинные куплеты и много тарелок, что создает впечатление схожести с техно. Стилевые моменты - не критичны, в более утяжеленной аранжировке песня просто будет лучшим локомотивом. Очень понравилась легкая стилистика русского рока в манере вокалиста и еще раз запев. Здорово. Спасибо, было интересно и приятно слушать.

                                                                                                                (Юля Парамонова, Київ. Відгук розміщений на FACEBOOK)

 

Про виступи гурту "наживо":

Критик из меня не важный, но пару впечатлений о группе напишу. Во-первых, каверы. Это просто отлично, это как раз, то что я люблю (Нирвана, AC\DC, Мэнсон и т.д.), но на вкус и цвет фломастеры разные, поэтому может не всем пойдёт. Во-вторых, собственное производство. Это на отличненько. "Моя география" - это явно любимая песня этой группы. Как мне показалось, члены группы явные патриоты без ультра перегибов, а посему песня вышла вдохновляющей, трепетной и с неподдельной любовью к Украине (ну мне так показалось). И это трогает до глубины души. Если слушать выступления группы в зале с хорошей акустикой, то это явно будет время проведенное не в пустую (я, например был минимум 3 раза на их выступлениях, а может и больше. Плохо помню, пиво пили). В общем, рекомендую!

                                                                                                           (Олександр Дмитрієв, Київ. Відгук розміщений на FACEBOOK)

 

Інтерв'ю Віктора Головка найбільшому рок-порталу України ROCK.KIEV.UA (Інтерв'ю записане 26 березня та опубліковано 9 квітня в рамках регулярної колонки журналіста ROCK.KIEV.UA Діми Войналовича "Рок з молоком". Друкується без правок з дозволу адміністрації ресурсу ROCK.KIEV.UA)

 

РАДІОРАЙ: «НІКУДИ НЕ ПОДІЛАСЯ ЛЮБОВ ДО МУЗИКИ І БАЖАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУВАТИ»

 

Київський гурт «Радіорай»  - це яскравий приклад якісної рок-музики, зробленої просто з любові до процесу, а не з так званих меркантильних міркувань. В творчості команди немає дешевого епатажу, підліткового гумору і зневаги до деталей у звучанні. Але є чесність та професійність, адже гурт досвідчений та мудрий у музичному плані. А лідер та засновник групи Віктор Головко почав грати «рокешник» ще у 1990 році і не по слухам знає, що являв собою тодішній рок-рух столиці, рух, який подарував Україні такі гурти як ВВ, Кому Вниз та ін.. А ще «Радіорай» пише новий альбом… Новин, одним словом, багато, тому розмова з Віктором вийшла досить цікавою.

 

  • Давай, для початку, познайомимо читачів ближче із Радіораєм. Розкажи з чого починався творчий шлях гурту?
  • Насправді це було так давно – стільки не живуть:) Музичний проект (а це скоріше можна назвати так) починався ще в далекому 1990 році: двоє студентів КПІ – я і Юрій Небосенко – вирішили грати музику. В ті часи навіть інструментів нормальних не було…
  • Потім якось хтось відпадав, хтось приєднувався, і таким чином проект «жеврів». Так тривало до 1999, коли з’явилася деяка апаратура і змога зробити нормальні записи в домашніх умовах.
  • Починаючи з 99-го до 2003-го було записано 4 альбоми, які, щоправда, не мали широкого розповсюдження – переважно записувались для друзів.
  • На початку 2000-х я познайомився з «Контрбандою» – досить відомий до недавніх пір київський гурт. І разом з гітаристом цього гурту Андрієм Криворучко (цікаве прізвище для гітариста;) ми в 2006-му почали записувати перший т. зв. «комерційний» альбом – той, що мав продаватися в музичних крамницях.
  • С силу життєвих обставин робота над альбомом переривалася, і була остаточно завершена лише в 2011-му. Диск був випущений в грудні 2011-го, і цю дату можна вважати датою повноцінного народження гурту «Радіорай».
  • Саме тоді, в грудні 2011, я зустрівся з барабанщиком Володею Шаболтасом і гітаристом Сергієм Конотопом – і ми почали грати наживо. Окрім власних пісень ще і кавери.
  • Якщо брати до уваги, що саме твоє становлення як музиканта припадало на початок 90-х у Києві, ще в КПІ... Яку роль відіграли тодішні популярні столичні рок-колективи (ВВ, Вій, Кому Вниз, Раббота Хо, Коллежский Асессор) та ін. у твоєму музичному вподобанні?
  • О, насправді дуже велику! Я відвідував майже всі тодішні рок-фести. Звісно, ВВ, навіть не вміючи як слід грати на музичних інструментах, сильно виділялися з-поміж інших гуртів. Надихала їхня музика, надихало ще й те, що всі ці хлопці вчилися на тих само факультетах і були хіба трішки старші, з’являлося відчуття,  що «і я так можу».
  • А хто взагалі (чи що) надихнув тебе займатися музикою?
  • Це таке непросте питання... Скільки себе пам'ятаю – завжди писав якісь вірші, завжди намагався щось бринькати на гітарі. Свою першу пісню написав здається ще в 13 років. В той час як усі слухали Мелодії Сан-Ремо, я слухав Pink Floyd, Slade, Deep Purple – в школі мене вважали дивним… Це, певно, якесь відчуття – вірші краще сприймалися під музику. Так і надихнувся.
  • Наскільки сильно відрізняється творчість сучасного РадіоРай від того, що було в 90-х і 00-х?
  • Музика і тексти відрізняються: музика стала набагато більш професійною, тексти – більш продуманими і вишуканими. Звісно, десь поділася юнацька безпосередність. Зате нікуди не поділася любов до музики і бажання експериментувати. Так приміром в альбомі, що записується зараз, стався відхід в сторону фольк-музики. Світ змінюється – світогляд змінюється, з ним змінюється і музика.
  • Давай поговоримо про ваш перший альбом «Моя Географія». По-перше: чому так довго йшла робота над диском?
  • Хотілося зробити його якомога більш якісним – все ж таки цей альбом мав виноситись за загальний розгляд. Кожна пісня відточувалася, вилизувалася до ідеального стану. Так, наприклад, пісня «Подих» з цього альбому писалася (з усіма дописуваннями, переписуваннями і вилизуваннями) – вісім (!) місяців! Оскільки я музикант непрофесійний – то по ходу і вчився, набував досвіду. Зараз, з врахуванням набутого досвіду, звісно, все відбувається швидше.
  • Цікавий факт, що кожна пісня з альбому має, так би мовити, подвійну назву. Чому так?:)
  • Сам не знаю. Насправді назви до пісень були придумані відразу, але в процесі роботи всі, хто приймав участь в записі скорочували і спрощували назви. Врешті вони так «прикипіли» до своїх пісень, що в простонародді так і залишилися.
  • Автором тексту пісні «Кошмарний Блюз» є відомий український байкар Павло Глазовий... Як часто звертаєтеся до творчості поетів (чи прозаїків)?
  • Взагалі не надто часто – 90% пісень пишу сам. Але останнім часом став частіше звертатись до народних пісень – в них справді є глибина і сила, в них справді невичерпна душа, і така ж невичерпна енергетика. Воно і не дивно – ці пісні проходили «обкатку» протягом сторіч – хіба можна придумати щось краще? В новому альбомі у нас переспівані дві народні пісні, і багато інших пісень створені під впливом української народної творчості.
  • А тепер і про новий альбом:) На якій стадії платівка?
  • Власне, альбом майже закінчений – залишилось зробити зведення лише однієї пісні з 14, що будуть в альбомі. Після цього мастеринг і... пошук грошей на його випуск.
  • Не думаєте просто викласти в Інтернет?
  • Я людина «старої закалки», тому  впевнений, що в мене залишиться відчуття незакінченості, якщо альбом не буде мати всіх формальних ознак альбому:) Крім того: що презентувати друзям – лінк на сайт? Нецікаво. Інша річ – диск, з побажаннями і підписами всіх, хто його створював!
  • Хто ще вам допомагав у створенні чи записі матеріалу? Можливо, ми почуємо дуети?
  • Так, звісно. Вже традиційно з жіночими та фольк-вокалами нам допомагала вокалістка з фольк-гурту Колодія – Тетяна Франченко (одна з пісень записана з нею в дуеті). В альбомі використано дуже багато народних інструментів (колісна ліра, бандура, скрипка, сопілка, цимбали) – в цьому допомогли друзі з Національної Заслуженої Капели Бандуристів України ім. Г.І. Майбороди – Руслан Шевченко та Сергій Захарець. Також до запису долучився Володимир Муляр з гурту Фолькнери. Власне, всіх не перерахувати – альбом дуже різноплановий, з великою кількістю несподіванок.
  • А як платівка називається? І де (та коли) плануєте презентацію?
  • Платівка називатиметься «Просторіч». Такого слова в українській нема, але це гра слів, в якій чується і «прості речі», і «просторікувати» і «простір» - якраз те, з чого і складається цей альбом. Презентація... Власне, ще не думали. Але, сподіваюсь, в червні ми зможемо гідно представити наш твір. Скоріше за все, це буде концерт для всіх наших друзів
  • Яка пісня з альбому подобається особисто тобі найбільше? Чому?
  • Мабуть, «Дівчинонька». Ця пісня повністю авторська, але коли люди чують її – всі переконані, що це переспівана народна пісня. Я пишаюсь тим, що мені вдалося тонко «вловити» оту саму «народність» і якісно передати і не втратити її за допомогою рок-н-ролу.
  • Чим окрім альбому зараз займаєтеся ще?
  • Якщо щодо творчості – періодично граємо живі концерти, готуємось до запису передачі за нашої участі на телебаченні. Особисто я – пишу книгу. Перша моя книга була випущена обмеженим накладом і розійшлася між друзями так швидко, що мені навіть примірника не лишилося:) А взагалі – всі учасники гурту – непрофесійні музиканти, зайняті на основних роботах, в кожного власні сім'ї. Так що життя різноманітне. Молимося, щоб не було війни.
  • Яка твоя найбільша творча мрія?
  • Щоб дівки на наших концертах скидали ліфчики від нашої музики! Жартую:) Я так далеко не загадую – складаю і граю музику – от і все. І взагалі – треба йти від малого до великого – от спочатку хочеться продати хоча б тисячу примірників нашого нового альбому, а тоді вже можна казати про щось більш глобальне.
  • Скажи кілька слів читачам сайту:
  • Любі друзі! Забийте сайт rock.kiev.ua собі у «вибране», і слідкуйте за рок-подіями України – це справжній корисний і цікавий рок-портал. Ну, і миру вам всім – зараз це найбільш актуально.

 

Джерело: http://rock.kiev.ua/article/2014/76/